Перше питання, на яке варто відповісти: Для кого потрібно зонування? Відповідь криється на поверхні. Володарі невеликих квартир або житла з вільним плануванням. У великих ізольованих квартирах (дво- та більше кімнатних), кожне житлове приміщення відокремлено, одна від одної, міжкімнатними перегородками. Це дозволяє відокремити спальню, дитячу або робочий кабінет від решти, громадського простору.
Цей же прийом стосується вітальні, суміщеної з кухонною зоною. Отже, робимо висновок, що зонування потрібно людям, у яких немає можливості придбати нерухомість з великою кількістю кімнат.
Принципи зонування.
Насамперед встановлюється кількість мешканців квартири і функціонал приміщення. Тобто, якщо сім’я складається з трьох осіб, отже, окреслюється спальне місце батьків і зона дитини. Додатково, визначається ділянка для прийому гостей, тобто вітальня.
А функціонал кожної зони, визначається на підставі переваг сім’ї або мешканців. Наприклад, Ваша родина любить, у вільний час, збиратися біля телевізора або сидіти за столом. Звідси, робиться висновок — яких розмірів і наповнення буде майбутня вітальня.
В ізольованих квартирах, з чітко окресленими кордонами кімнат, було досить складно влаштовувати прийоми гостей або посиденьки з друзями. Весь час не було де розмістити великий стіл і так далі. Тепер, сучасні вільні планування, дозволяють переміщати меблі в будь-якому напрямку, звільняючи місце для обіднього столу.
Сьогоднішні тенденції дозволили об’єднати простір в єдине ціле, щоб раціонально використовувати загальну площу, а також економити квадратні метри. А епоха тотальної економії диктує свої умови. Оскільки молодій сім’ї досить складно купити повногабаритну нерухомість.
Способи розділити простір.
- Меблі.
Диван або барна стійка (острів) — справляються з цим завданням, роблячи інтер’єр комфортним. Таким чином окреслюється візуальна межа між кухонним простором і зоною відпочинку.
- Конструкції.
Сюди відносять стелажі, “повітряні” перегородки, текстильні фіранки. У випадку зі стелажем — це ще й додаткове місце зберігання. Першочергова умова, щоб конструкція не перевантажувала візуальне сприйняття, тобто була не надто масивною.
Цю функцію також виконують розсувні двері або скляне полотно, встановлене на лижі.
- Подіум.
Тут використовуються різні рівні висоти, які також допомагають розмежувати приміщення. Такий прийом використовують для окреслення вітальні від їдальні, їдальні від кухні.
- Освітлення.
Різні сценарії підсвічування зон дають можливість візуально розділити загальний простір. Люстра, що висить над обіднім столом, дає можливість зробити обстановку більш інтимної під час сімейної вечері, змащуючи кордони з іншою обстановкою. Або місце для читання виділяється торшером, огортаючи світлом тільки крісло або диван.
- Кольоровий поділ.
Коли немає можливості використовувати попередні способи зонування, тоді на допомогу приходить колірне розмежування. Тут задіють килимове покриття, плитковий принт і ламінат, доріжки, кольорові стіни і інше. Але для невеликих площ, доцільніше використовувати єдине підлогове покриття, щоб візуально не обрізати приміщення.
- Додаткові інструменти.
Сюди відносимо ковані перегородки химерної форми, кваріуми, вазони з квітами, висячі гірлянди, інше. Тим більше, що такі деталі стануть єдиною композицією і не будуть сприйматися окремо.
В умовах модних тенденцій на вільне планування, зонування виступає оптимальним способом розмежувати увесь простір, але не порушити загальну картину. Тому, розмежування квартири або будинку є невід’ємною частиною в створенні дизайнерського проекту.